ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ  ОПИС  РАЙОНУ

 

           В  орографічному  відношенні  територія  Первомайського  району  відноситься  до  Полтавської  рівнини  або  плато  і займає  її  крайню   південно  -  східну  частину.  Вона  входить   у   район   Приорільског о  плато   і  лише  крайня  її  північно - східна  частина  відноситься  до  правобережжя  Сіверського  Донця,  тобто до басейну верхньої течії його правого притоку ріки Береки.

          У  гідрографічному відношенні Первомайський район розташований в межах басейнів річок Дніпро і Дон. Вододіл цих рік,  перетинаючи   район   з  півночі   на  південь,   розділює   район  майже   на  дві  рівні  частини.   Західна  частина  району відноситься  до  лівобережжя  р. Дніпро,   де  гідрографічну   мережу   утворює   його   притока  р. Орель  з  лівою  притокою  рікою  Орелька,   а  також  притока  ріки   Берестової  – ріка  Ростиня. Східна  частина  району  відноситься до правобережжя ріки  Дон, гідрографічну  мережу  утворюють  праві притоки р. Сіверський Донець  (права притока Дона): ріка Бишкин, ріка Берека  з  лівою  притокою  –  р.Кисель,  а  також  р.Попельна  –  ліва  притока  р.Бритай (права притока р.Берека). Крім того, гідромережа   району    включає    болота,   приурочені   до   пойм  рік  та   днищ   балок.  Розповсюджена    велика   кількість  невеликих      штучних      водойм     –   водоймища    і     ставки,    які    використовуються     для      водопостачання,    рибного  господарства  та інших  народногосподарських  цілей.  Найбільшим  з них є Олексіївське водоймище на р.Берека.

          В   гідрологічному   відношенні  Первомайський   район  віднесений  до  Сіверсько - Дніпровської  област і недостатньої водності.

          Ріка Орель – ліва притока Дніпра. Одна з основних рік району знаходиться тільки верхів’я р.Орель. Ріка бере початок в балці, в  1,25  км в  східному  напрямку  від  с.Єфремівка,  в  північно - західній  частині  району.

          На  території  Первомайського  району  р. Орель  приймає   одну   ліву  притоку,   гирло    якої   знаходиться  в 1,25  км  в північно - західному напрямку  від с. Лісовинівка.  Виток струмка знаходиться  у  верхів’ї балки Криниця у південно-східному напрямку  від с.Миронівка.

          Ріка  Орелька  –  ліва  притока  р. Орель,  протікає  в  західній  частині  району.  Бере  початок у верхів’ї балки у північно- західній  частині   району   у   2,25  км   на  північ  від  с.  Високе,  далі   тече  на  південь  до с. Високе,  далі  на  південь - захід до с.Маслівка (на  дільниц і від  джерела  до с.Маслівка  р.Орелька  має  назву  Орлик).

          У   південно - західній   частині  Первомайського  району  бере  початок  права  притока  р .Орелька – р. Плєсова.  Виток її  знаходиться  на  північній  окраїні  с. Ново-Єгорівка   в  балці   на  абс.відмітці  +164 м.  Довжина ріки 17 км. В межах району довжина ріки 2,3 км.

          Поблизу  північно  -  західної   границі  району  с.Більшовик  в   балці  знаходиться  джерело  лівої  притоки р.Берестової (ліва  притока  р.Дніпро) – ріки  Ростиня.  Довжина  р.Ростиня   в   межах   району  850 м.

          Ріка   Берека  –  права  притока  р. Сіверський  Донець,  також  одна  з  найбільш  крупних  рік  Первомайського району. Протікає  на  сході  району.   Бере  початок   в  с.  Берека,  тече  в  південно  -  східному  напрямку  до  с.Максимівка.  Загальна довжина  р.Берека  102 км.  В межах  Первомайського району - 64,5 км.

          На  території Первомайського району р.Берека приймає ряд приток. Найбільш великою є її ліва притока – ріка Кисель.

          Ріка  Кисель  бере   початок  у  північно - західної  частини  району  з  північної  сторони с.Киселі, з джерел у балці Лисий Горб. Загальна довжина р.Кисель 18 км, в межах району 16,75 км.

          Окрім ріки Кисель в Береку впадає ще декілька дуже маленьких струмків.

          Ріка Бишкин  – права притока р. Сіверський Донець протікає  у північно-східній частині району. Джерело її знаходиться в   балці  Бесновата,  в  4,5  км  на  південь  від  с. Верхній  Бишкин,   де   знаходиться  заболочена  дільниця.  Далі   ріка  тече  у північному напрямку і в 1,75 км на північ-схід від с.Верхній Бишкин пересікає границю району.

          Загальна довжина ріки 13 км, в межах району близько 7,5 км.

          У ріку Бишкин на території Первомайського району впадає 6 приток.

          На    крайній    півночі   Первомайського    району   розташовано     вірхів’я    лівої   притоки   р. Бритай   (права   притока р.Берека)  –  р. Попельна,   джерело  знаходиться   на   північній  окраїні  с. Роздолля.  Загальна  довжина  ріки 19 км, в межах району 2,1 км.

          На     даний     час    долина    р. Попельна    служить   ложем    Краснопавлівського     водоймища,    спорудженого     при  будівництві   каналу  Дніпро - Донбасс.  Водоймище  заходить  в  Первомайський  район на невеликій дільниці довжиною до 1 км, шириною до 200м.

          В ландшафтному відношенні територія району розташована в степній зоні.

          Первомайський    район    розташований    майже    у    центральній    частині    Харківської    області,  трохи зміщений  у південному   напрямку.   В    адміністративному    відношенні    на    півночі    він   межує   з   Нововодолазьким   і   Зміївським  районами, на сході – з Балакліївським, на півдні - з Лозівським, на заході - з Кегичівським і Сахновщанським районами.

          Загальна  площа  району  становить 1225 км2. Простягається територія району з півночі на південь на 42 км, а з заходу на схід біля 40 км.

          Ліси займають 8177 га.

          Основними  корисними  копалинами  є горючий газ (Єфремівський газоконденсатний поклад), кам'яна сіль і сировина для промисловості будівельних матеріалів.

          На території Первомайського району проходять важливі магістралі: магістральний газопровід Шебелинка - Диканька- Київ,  магістральний  газопровід  Шебелинка  -  Дніпропетровськ  - Кривий Ріг  - Одеса,   магістральний   газопровід   "Союз";  автомобільна магістраль – Мерефа-Павлоград.

          У районі знаходиться одне місто обласного підпорядкування  – це м.Первомайський, у  минулому смт.Первомайський (до 1952 року – Лихачове),  яке   розташоване   на відстані   86  км  на  південь від обласного центру - м.Харків,   біля залізниці Харків-Лозова.

          Повернемося трохи до історії виникнення смт.Первомайський.

          Селище  виникло  в   грудні  1924  року,  коли  за  рішенням  Верхньобишкинської  сільської  Ради  група селян -бідняків оселилася   на  колишніх   поміщицьких   землях   поблизу  станції   Лихачове.  Сюди   ж  переселилися  селяни  з  Берекської, Маслівської й  Олексіївської  сільських Рад.  У  1927  році   в   селищі  нараховувалося  13  дворів,  56 жителів. У 1928 році – уже 85  дворів.  Населення   збільшувалося    за   рахунок   робітників,   що   прибували   на  цегельний  завод  і  млин,  а  також  на механічний   завод,   на   базі    якого   незабаром   були   створені   сільськогосподарська   і   ремісно  -  кустарна   школи.  Тут працювала пересувна початкова школа, де проводилися також заняття з дорослими, що навчалися грамоті.

          Особливо швидко стало розвиватися Лихачове в період індустріалізації країни і колективізації сільського господарства. У  вересні   1929   року   з   ініціативи   активістів  -  бідняків  М.П.Брусенцова,  К.А.Толокнеєва, К.В.Федосеєнко  й інших у селищі була організована  сільськогосподарська  артіль  «Перше травня»,  що  незабаром  укрупнилася за рахунок колгоспів «Наш шлях» і «12-річчя Жовтня», розташованих у сусідніх селах Маслівці та Грушине.

          На   початку   грудня  1929  року   організована   Лихачовська   машинно - тракторна   станція  –  одна  з  перших  МТС  у Харківському окрузі. Лихачовська МТС спочатку обслуговувала 30 колгоспів Олексіївського району, потім – 38.

          У 1932 році Лихачове стало центром Маслівської сільради.

          За даними Всесоюзного перепису населення 1939 року, у Лихачове проживало 640 чоловік.

          Віроломний   напад   гітлерівської   Німеччини  на   Радянський  Союз   перервало  мирне життя людей.  20  жовтня 1941 року німецько - фашистські  загарбники  вторглись у  Лихачове,   установивши  режим  терору  і репресій. 38 юнаків і дівчат погнали   на   фашистську    каторгу   в    Німеччину.    Але    лихачовці    не   скорилися  і  піднялися  на  нещадну   боротьбу   з загарбниками,   утворивши   партизанський   загін.   У  тісному  контакті   з   загоном   працювала  підпільна  партійна  група, створена  ще  до  приходу  гітлерівців. Підпільники  і  партизани  спільно  розробляли  плани  диверсій  і  бойових операцій у тилу  ворога,  вели  агітаційну  роботу  серед населення.  Своєю  діяльністю  партизани  дезорганізовували  тил фашистських загарбників,  допомагали  радянським  військам.  Лихачове  неодноразово ставало місцем запеклих боїв. За час війни воно чотири  рази переходило  з  рук  у  руки. Особливо важкі бої  вели  тут частини Червоної Армії в березні 1943 року. В одному з  них  загинув  учасник  боїв   на  Халхін - Голі   в  1939  році,  Герой  Радянського   Союзу,   гвардії   генерал - майор  танкових військ  В.А.Копцов.  Він  похований на привокзальній площі, 9 травня 1950 року на могилі Копцова був відкритий пам'ятник.

          16    вересня   1943   року   війська   Степового   фронту   остаточно   звільнили   Лихачове   від   німецько  - фашистських загарбників.  У  пам'ять  про  ті  події,  про  загиблих  воїнів - визволителів  на  привокзальній площі встановлений пам'ятник воїнам,  загиблим  за  визволення   району   від   німецько  -  фашистських   окупантів   в  роки  війни, а на центральній площі Первомайського встановлена  мармурова  дошка,  де  золотими  буквами  висічені  імена загиблих лихачовців і радянських солдат, що звільняли Лихачове від німецьких загарбників. Тут же горить вогонь Вічної Слави.

          Переборюючи труднощі післявоєнного часу лихачовці успішно відновлювали народне господарство.

          З   промислових    підприємств   у   Лихачове    були   паровий   млин,   харчокомбінат,   молокозавод , цегельний  завод, ремонтна  майстерня,  4  дизельні  електростанції.  Діяли  бази  по прийому цукрового буряка, пункт «Заготзерно». Поблизу залізничної станції розташовувалися склади райспоживспілки й інших організацій.

          Важливою   подією   для   лихачовців   стало  перенесення   центру  з  Олексіївки  в  Лихачове в 1947 році.  У зв'язку з цим тут  було   почате   будівництво   будинків,   райкому  партії,   районної  Ради   народних  депутатів трудящих, їдальні, готелю. Посилено  велося   житлове   будівництво.  Покращилося   побутове  обслуговування  трудящих. Значна частина лихачовців переселилася   з   землянок   у   нові   кам'яні   будинки.   Колгоспники,   робітники   та   службовці   одержували   від   держави кредити   для    будівництва    власних    будинків.   Родини   загиблих  воїнів,   інваліди   війни   забезпечувалися   будівельним матеріалом.

          25  грудня  1948  року   Лихачове   стало  центром  сільської  Ради,  якій підкорялися хутори Первомайський, Наш Шлях, 20 років  Жовтня. Сюди перебазувалося правління і центральна садиба колгоспу «Перше травня».

          У  1946  роц і  почав   функціонувати   фельдшерсько - акушерський  пункт,  у  1948 – побудована лікарня, де працювали два  лікарі  і  три  медичні  сестри.  У  1947  році побудований постійно діючий дитячий сад, а в 1950 році побудована середня школа, де навчалися 824 учнів, працювали 28 учителів.

          24 червня 1952 року селище Лихачове перейменоване в Первомайський.

          На    базі   зростання   виробництва   продукції   сільського   господарства   розширився  харчокомбінат.  У  1957 - 1958 р. вступили    в    лад     нові     цехи:   ковбасний,     маслоробний,     крупорушний,    комбікормовий,   безалкогольних    напоїв;  молочний   завод   почав  випускати  близько  10  видів  продукції.

          У   1957  р.  Первомайський    віднесений     до    категорії     селищ    міського    типу.    У     1965   році    він    став   центром новоствореного   Первомайського   району,   де   основна  маса  працездатного  населення   була  зайнята  в  промисловості, будівництві, транспорті.

          У  1964  році   розгорнулося  будівництво  найбільшого  в  країні  Первомайського  хімічного  заводу.  У  січні  1968 року вступила  в  лад  перша  черга  заводу  залізобетонних  конструкцій,  ще  раніш  розгорнули роботу асфальтний  і ремонтно-механічний заводи.

          У 1974 році почав діяти газопровід Єфремівка - Київ.

          Невпізнанно   змінився   вигляд  селища,  побудовані  мікрорайони,  виросли  нові  будинки  шкіл,   АТС,  готель,  аптеки, лікарня   з    амбулаторією,     дитяча     поліклініка,     магазини,    різні     побутові    підприємства .   Споруджено    теплотрасу,  постійні   очисні  спорудження,   жителі   користуються  центральним  опаленням, каналізацією, холодною і гарячою водою. Селище   радіофіковане  й   електрифіковане.  Через   станцію   Лихачове  проходять  потяги  й  електрички. Первомайський  має       налагоджене       транспортне     повідомлення,     по      внутрірайонних     маршрутах      щодня       по       встановлених   графіках  ходять   автобуси,  Із  селами   району Первомайський зв'язаний асфальтними дорогами.

          У 1991 році селищу Первомайський  присвоєний  статус міста обласного підпорядкування.